Гетьманська династія Скоропадських
«ДЕРЖАВОТВОРЦІ СІВЕРЩИНИ»
Єдине в Україні місце поховання гетьманської династії
ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИк
Іван Ілліч Скоропадський (1646— 3 липня 1722) – видатний український військовий, політичний і державний діяч, генеральний бунчужний (1698-1699), генеральний осавул (1701-1706), стародубський полковник (1706-1708), гетьман об’єднаного Війська Запорозького, гетьман Україні (1708-1722). Саме Іван Мазепа призначив Скоропадського на уряд полковника Стародубського, готуючи його на свого наступника. Син представниці княжого дому Чарторийських, Іван Скоропадський, всім своїм життям продемонстрував у своїй особі дійсну приналежність до найвищої європейської еліти XVIII ст.. Він - близький сподвижник і друг гетьмана Івана Мазепи спромігся зберегти йому вірність стати його гідним наступником. Іван Скоропадський як талановитий державотворець, дипломат і розважливий політик попри пильний контроль російської влади і планомірний наступ на автономію Гетьманщини успішно обстояв українські національні інтереси і протримав гетьманську булаву протягом 14 років до свого останнього подиху.

ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ
Читати детельніше
Можливо, тут має сенс зробити аудіо-об’єкти (записати художнє читання уривків з книги споминів гетьмана про дитинство, де він розповідає про навколишні маєтки)
Загалом має сенс розробити туристичний маршрут «Маєтки Скоропадських», який починався у Шостці в показу експозиції.
1659
Андрій Михайлович Гамалія
Переселення українського козацького роду Скоропадських (17-20 ст) (родоначальник підляський шляхтич Федір Скоропадський). Дворянський рід Скоропадських був внесений до 6 частини генеалогічної книги Чернігівської губернії і володів маєтками на Стародубщині (Чернігівсько-Сіверська земля).
1674
Заснування селища Гамаліївка
Гетьман Самойлович дав козаку Степану Бугаю - будівничому сучасної Шостки, село Локотки. Локотський козак Степан Бугай заснував млин щоб молоти зерно а також селітру й вугілля для виробництва пороху на річці Шостка, лівій притоці річки Десни. В гаю на потужності старого млина козака Бугая виникне приймальний пункт селітри, пороховий завод і візьме свій початок саме місто Шостка (за О.М. Лазаревським). Саме селище Локотки, що є частиною сучасної Шостки, стане центром кустарного виробництва пороху, звідки саму селітру й вугілля доставлятимуть в Москву та Петербург до приватних порохових заводів, що значно здорожчувало сам порох.
1676
Село Гамаліївка отримало назву роду Григорія та Андрія Висоцьких. Г. Висоцький був серед послів.